?

Log in

No account? Create an account

назад | вперед

Форель із бузковим боком угору йде проти течії.
Короткий осінній нерест – пора для зухвалих зайд.
Ріка закипає рибами. В повітрі холод цвіте.
Пасовища вкриваються інеєм.
Краєвиди до вуст примерзають.

Один. І зубами повільно, туго затягуєш вузол.
Багряний крик на волю проступає крізь бинт.
Суха насінина болю у тілі родить живу
прозору рослину.
Обличчя блідне.
Один.

Ти бачив усе.
Ти просто Талієсин.

У кожної тиші є потаємні витоки.
Безгучний сокіл креслить між хмар пряму.
Ти знаєш: легеня пісок просіває, як сито,
коли у пустелю зі спадня входить самум,

і голосу темна полива запікається вмить
на стінках горла.
А море, почавшись знову,
обійме зрадливо і заввиграшки змиє
твоє ім’я із реєстру врятованих.

Ти Талієсин, блукалець, співець і воїн,
ти бачив це. Ти пірнав з головою.

Ти знаєш, як то – лежати лицем в загибель,
густу і кислу. Як повзти поміж тіл.
Затягуєш бинт. Ріка закипає рибою.
Бреде отара – руна всі золоті.

Однострої усіх неіснуючих армій
досі пасують тобі, як нікому іншому.
Ти Талієсин. Ти випасаєш примари
проти зими. Що тут іще живішого.

Ти знаєш, з яких темнот рушає дихання чорне,
говориш від імені леза, луни, землі,
болю, яким зайшлося зерно на жорнах,
полум’я, що утворить із тіста глевкого хліб.

Вовки піднімають голови, нюхають дим.
Ти ж Талієсин.
Ніяк інакше – один.

Ти бачив світ зі шкури кожного звіра,
питався у кожного, хто тут живий чи помер:
світу не втримають жодна пісня чи вірш.
Значення має хіба що осінній нерест.
Риба населить річку.
Що тут іще живішого.

Теги: